- прозеліт
- -а, ч.1) церк. Особа, що прийняла нове віросповідання; неофіт.2) книжн. Новий палкий прихильник якого-небудь учення, теорії, переконань і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
прозеліт — Прозеліт: людина, що прийняла інше вчення, неофіт [35] людина, яка прийняла нову віру (неофіт) [47,XI] новий палкий прихильник якої небудь теорії чи вчення; неофіт [51] новонавернений прихильник якої небудь теорії, конфесії, вчення [52] … Толковый украинский словарь
прозеліт — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
прозелітизм — Прозелітизм: відданість новоприйнятому вченню [41] … Толковый украинский словарь
прозелітум — Прозелітум: навернення (до віри, вчення) [25] … Толковый украинский словарь
прозелітизм — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
прозелітка — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
прозелітський — прикметник … Орфографічний словник української мови
прозелітка — и. Жін. до прозеліт … Український тлумачний словник
прозелітський — а, е, церк., книжн. Прикм. до прозеліт … Український тлумачний словник
прозелітизм — у, ч. 1) церк. Прагнення поширити своє віросповідання, навернути до нього інших. 2) книжн. Палка відданість якому небудь ученню, теорії, переконанням і т. ін … Український тлумачний словник